Словник української мови у 20 томах

відокремлено

ВІДОКРЕ́МЛЕНО.

Присл. до відокре́млений 2.

В другому дворі жила Любов Федорівна, відокремлено, як покутниця (Б. Лепкий);

Біля нас довкруги люди, але ми у своєму переділі почуваємось зовсім відокремлено і внутрішньо зайняті самі собою (У. Самчук);

Питання впливу на рослинний і тваринний світ, а також на об'єкти заповідного фонду раціональніше було б розглядати відокремлено (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відокремлено — відокре́млено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. відокремлено — Присл. до відокремлений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відокремлено — див. окремо  Словник синонімів Вусика
  4. відокремлено — ВІДОКРЕ́МЛЕНО. Присл. до відокре́млений 2.  Словник української мови в 11 томах