відособлюватися
ВІДОСО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВІДОСОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДОСО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. відосо́бляться; док., рідко.
Те саме, що відокре́млюватися 1, 4.
Тільця її [олії] неспроможні відособлятись одне від одного в короткому часі, щоб поквапненько моторною цівкою з горла политися (М. Зеров);
Новгородська земля остаточно відособилася від Києва в 30-х роках XII ст. (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)