відохочуватися
ВІДОХО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДОХО́ТИТИСЯ, о́чуся, о́тишся, док.
Утрачати бажання, охоту щось робити, любов, прагнення до чогось.
Начеб мало що змінилося у поштовому обміні, скажімо, від початку минулого століття. Люди листувалися і тоді, навіть більше, ніж тепер. Хоча й нині не відохотилися (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)