Словник української мови у 20 томах

відпалахкотіти

ВІДПАЛАХКОТІ́ТИ, оти́ть, док.

Закінчити, перестати палахкотіти.

Не забарилось і літо. Але й не загостилось. Червонобоким яблуком відкотилося, відпалахкотіло ранніми світанками (Б. Левін).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відпалахкотіти — відпалахкоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови