відпалювання

ВІДПА́ЛЮВАННЯ¹, я, с., техн.

Дія за знач. відпа́лювати¹.

У статті наведено результати дослідження титанових сплавів після додаткового відпалювання при різних температурах (з наук. літ.);

При відпалюванні сталь нагрівається до певної температури, витримується при цій температурі до повного прогрівання і повільно охолоджується разом із піччю (з навч. літ.).

ВІДПА́ЛЮВАННЯ², я, с., гірн.

Дія за знач. відпа́лювати².

Значення в інших словниках

1. відпалювання — відпа́лювання 1 іменник середнього роду обробка нагріванням відпа́лювання 2 іменник середнього роду обробка вибухом  Орфографічний словник української мови
2. відпалювання — I -я, с., тех. Дія за знач. відпалювати I. II -я, с., гірн. Дія за знач. відпалювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпалювання — Термічна обробка металевих предметів, що полягає у їх нагріванні до відповідної темп. та охолодженні з попередньо визначеною швидкістю; види в.: нормалізація, рекристалізація.  Універсальний словник-енциклопедія
4. відпалювання — ВІДПА́ЛЮВАННЯ¹, я, с., техн. Дія за знач. відпа́лювати¹. Відпалюванням називається процес, коли сталь нагрівається до певної температури, видержується при цій температурі до повного прогрівання і повільно охолоджується разом з піччю (Практ. з машинозн.  Словник української мови в 11 томах