відпарюватися
ВІДПА́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДПА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.
1. тільки 3 ос. Пом'якшуватися, розм'якати під дією пари.
Драна кожушина відпарилася в теплі, смердить кислятиною, чоботи обмотані ганчір'ям (Григорій Тютюнник).
2. Відмиватися в гарячій воді.
Дзвінка мусила відпарюватись у ванній, а я мав чекати (Л. Дереш).
3. розм. Те саме, що па́ритися 3.
Цього разу хлопцям вдалося після виснажливої дороги добре відпаритися в сауні (із журн.).
4. тільки недок. Пас. до відпа́рювати 1–3.
Бруси для шпангоутів, з молодих струнких дерев, обстругувалися і відпарювалися, поки не набували гнучкості, а потім згиналися навколо колоди (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)