відпасувати
ВІДПА́СУВАТИ див. відпаса́ти.
ВІДПАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. що і без прям. дод., спорт. Зробити пас партнерові.
Захисник вирішив відпасувати м'яч нападнику, але зробив це неточно (з газ.);
Намагаючись провести стрімку контратаку, наш нападник у боротьбі з двома захисниками супротивника відпасував на свого партнера та випадково влучив тому в руку (з газ.).
2. кого, що, перен., розм. Відправити в інше місце, до інших осіб, відмовившись розв'язувати якісь питання, робити що-небудь; відфутболити (у 3 знач.).
Директор комбінату відчайдушно відбивався від нашої пропозиції про інтерв'ю і відпасував нас до заступника (з газ.);
Нашу заяву відпасували тому ж прокурору, на бездіяльність якого ми й скаржилися (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)