відпаювання
ВІДПА́ЮВАННЯ, я, с., техн.
Дія за знач. відпа́ювати і відпа́юватися.
Відмітною особливістю цих різців є масивна головка, яка дає можливість застосовувати твердосплавні пластинки, внаслідок чого стає неможливим відпаювання пластинок під час роботи (з наук. літ.);
При перегріванні відбувається відпаювання чипа відеокарти (із журн.).
ВІДПАЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. відпаюва́ти.
Відпаювання земельної ділянки відбувалося не без бюрократичної тяганини (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)