відпаювати
ВІДПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що.
Виокремити частину паю (див. пай¹ 1, 2).
Відпаювати частину виділеної сільрадою землі батькові не вдалося (з газ.);
// розм. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого.
А там можна потягти за маятник від годинника, .. булки шматок одпаювати. Застукає Мелашка, то хіба трудно Романові втекти од неї (С. Васильченко).
ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, техн.
Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину.
Відпаяти провід можна розігріванням місця припаювання паяльником (із журн.);
Тільки у спеціалізованій майстерні вдалося відпаяти зіпсовану мікросхему (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)