відпаювати
ВІДПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що.
Виокремити частину паю (див. пай¹ 1, 2).
Відпаювати частину виділеної сільрадою землі батькові не вдалося (з газ.);
// розм. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого.
А там можна потягти за маятник від годинника, .. булки шматок одпаювати. Застукає Мелашка, то хіба трудно Романові втекти од неї (С. Васильченко).
ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що, техн.
Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину.
Відпаяти провід можна розігріванням місця припаювання паяльником (із журн.);
Тільки у спеціалізованій майстерні вдалося відпаяти зіпсовану мікросхему (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпаювати — відпа́ювати дієслово недоконаного виду відокремлювати нагріванням відпаюва́ти дієслово доконаного виду відрізати, відламати, відокремити рідко Орфографічний словник української мови
- відпаювати — I відп`аювати-юю, -юєш, недок., відпаяти, -яю, -яєш, док., перех. Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину. II відпаюв`ати-юю, -юєш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпаювати — ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину. ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого. Словник української мови в 11 томах
- відпаювати — Відпаювати, -паюю, -єш гл. Отдѣлить. Словник української мови Грінченка