відпаювати
ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину.
ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого.
А там можна потягти за маятник від годинника, .. булки шматок одпаювати. Застукає Мелашка, то хіба трудно Романові втекти од неї (Вас., 1, 1959, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпаювати — відпа́ювати дієслово недоконаного виду відокремлювати нагріванням відпаюва́ти дієслово доконаного виду відрізати, відламати, відокремити рідко Орфографічний словник української мови
- відпаювати — I відп`аювати-юю, -юєш, недок., відпаяти, -яю, -яєш, док., перех. Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину. II відпаюв`ати-юю, -юєш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпаювати — ВІДПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що. Виокремити частину паю (див. пай¹ 1, 2). Відпаювати частину виділеної сільрадою землі батькові не вдалося (з газ.); // розм. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого. Словник української мови у 20 томах
- відпаювати — Відпаювати, -паюю, -єш гл. Отдѣлить. Словник української мови Грінченка