1. Орфографічний словник української мови

відпаювати

відпа́ювати

дієслово недоконаного виду

відокремлювати нагріванням

відпаюва́ти

дієслово доконаного виду

відрізати, відламати, відокремити

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпаювати — I відп`аювати-юю, -юєш, недок., відпаяти, -яю, -яєш, док., перех. Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину. II відпаюв`ати-юю, -юєш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відпаювати — ВІДПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що. Виокремити частину паю (див. пай¹ 1, 2). Відпаювати частину виділеної сільрадою землі батькові не вдалося (з газ.); // розм. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого. Словник української мови у 20 томах
  3. відпаювати — ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину. ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого. Словник української мови в 11 томах
  4. відпаювати — Відпаювати, -паюю, -єш гл. Отдѣлить. Словник української мови Грінченка