відпаювати

I відп`аювати-юю, -юєш, недок., відпаяти, -яю, -яєш, док., перех.

Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину.

II відпаюв`ати-юю, -юєш, док., перех., розм., рідко.

Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого.

Значення в інших словниках

1. відпаювати — відпа́ювати дієслово недоконаного виду відокремлювати нагріванням відпаюва́ти дієслово доконаного виду відрізати, відламати, відокремити рідко  Орфографічний словник української мови
2. відпаювати — ВІДПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., що. Виокремити частину паю (див. пай¹ 1, 2). Відпаювати частину виділеної сільрадою землі батькові не вдалося (з газ.); // розм. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого.  Словник української мови у 20 томах
3. відпаювати — ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Відокремлювати, відділяти нагріванням припаяну частину. ВІДПА́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм., рідко. Відрізати, відламати, відокремити частину від цілого.  Словник української мови в 11 томах
4. відпаювати — Відпаювати, -паюю, -єш гл. Отдѣлить.  Словник української мови Грінченка