відплодоносити
ВІДПЛОДОНО́СИТИ, ить, док.
Дати останні плоди (про фруктові, ягідні та овочеві рослини).
За будь-якої погоди ранні сорти томатів порадують городника чудовим урожаєм, бо вони мають короткий вегетаційний період і встигають відплодоносити до масового спалаху фітофторозу (з наук.-попул. літ.);
// Перестати плодоносити.
У малини восени вирізають всі гілки, які відплодоносили, і спалюють (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)