відплиття

ВІДПЛИТТЯ́, я, с.

Дія за знач. відплисти́, відпливти́ 2.

Наливайко нерухомо стояв і вдивлявся .. на той берег, де лаштувався до відплиття другий, більший човен (Іван Ле);

Її [розмову] розпочала сама Марія, хоч час відплиття все наближався (В. Кучер);

В її розпорядженні було кілька хвилин до відплиття (О. Іваненко);

Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (О. Гончар);

Гриша ніяк не міг діждатись дня відплиття (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. відплиття — відплиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відплиття — -я, с. Дія за знач. відплисти 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відплиття — ВІДПЛИТТЯ́, я, с. Дія за знач. відплисти́ 3. Її [розмову] розпочала сама Марія, хоч час відплиття все наближався (Кучер, Чорноморці, 1956, 100); Наливайко нерухомо стояв і вдивлявся.. на той берег, де лаштувався до відплиття другий, більший човен (Ле, Наливайко, 1957, 368).  Словник української мови в 11 томах