відплиття

ВІДПЛИТТЯ́, я, с. Дія за знач. відплисти́ 3.

Її [розмову] розпочала сама Марія, хоч час відплиття все наближався (Кучер, Чорноморці, 1956, 100);

Наливайко нерухомо стояв і вдивлявся.. на той берег, де лаштувався до відплиття другий, більший човен (Ле, Наливайко, 1957, 368).

Значення в інших словниках

1. відплиття — відплиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відплиття — -я, с. Дія за знач. відплисти 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відплиття — ВІДПЛИТТЯ́, я, с. Дія за знач. відплисти́, відпливти́ 2. Наливайко нерухомо стояв і вдивлявся .. на той берег, де лаштувався до відплиття другий, більший човен (Іван Ле); Її [розмову] розпочала сама Марія, хоч час відплиття все наближався (В.  Словник української мови у 20 томах