відплиття
ВІДПЛИТТЯ́, я, с. Дія за знач. відплисти́ 3.
Її [розмову] розпочала сама Марія, хоч час відплиття все наближався (Кучер, Чорноморці, 1956, 100);
Наливайко нерухомо стояв і вдивлявся.. на той берег, де лаштувався до відплиття другий, більший човен (Ле, Наливайко, 1957, 368).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відплиття — відплиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відплиття — -я, с. Дія за знач. відплисти 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відплиття — ВІДПЛИТТЯ́, я, с. Дія за знач. відплисти́, відпливти́ 2. Наливайко нерухомо стояв і вдивлявся .. на той берег, де лаштувався до відплиття другий, більший човен (Іван Ле); Її [розмову] розпочала сама Марія, хоч час відплиття все наближався (В. Словник української мови у 20 томах