1. Словник української мови у 20 томах

відплиття

ВІДПЛИТТЯ́, я, с.

Дія за знач. відплисти́, відпливти́ 2.

Наливайко нерухомо стояв і вдивлявся .. на той берег, де лаштувався до відплиття другий, більший човен (Іван Ле);

Її [розмову] розпочала сама Марія, хоч час відплиття все наближався (В. Кучер);

В її розпорядженні було кілька хвилин до відплиття (О. Іваненко);

Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (О. Гончар);

Гриша ніяк не міг діждатись дня відплиття (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відплиття — відплиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відплиття — -я, с. Дія за знач. відплисти 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відплиття — ВІДПЛИТТЯ́, я, с. Дія за знач. відплисти́ 3. Її [розмову] розпочала сама Марія, хоч час відплиття все наближався (Кучер, Чорноморці, 1956, 100); Наливайко нерухомо стояв і вдивлявся.. на той берег, де лаштувався до відплиття другий, більший човен (Ле, Наливайко, 1957, 368). Словник української мови в 11 томах