відпльовувати
ВІДПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док.
1. що. Те саме, що випльо́вувати.
– Відпльовую кров та лаюсь – чого, мовляв, не заморозили [зуб], чи, може, думаєте, як чабан, то йому й не болить? (О. Гончар).
2. Те саме, що спльо́вувати.
Одпльовує люто, звіряючи зброю (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)