відпльовувати
ВІДПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., рідко.
1. перех. Те саме, що випльо́вувати.
— Відпльовую кров та лаюсь — чого, мовляв, не заморозили, [зуб] чи, може, думаєте, як чабан, то йому й не болить? (Гончар, Тронка, 1963, 67).
2. неперех. Те саме, що спльо́вувати.
Одпльовує люто, звіряючи зброю (Мал., Звенигора, 1959, 102).
Словник української мови (СУМ-11)