відповідач
ВІДПОВІДА́Ч, а́, ч.
Людина або організація, яким висунуто судовий позов.
– Ми вас вибирали в народні засідателі .. Дозвольте прийти з відповідачем до вас (Ю. Яновський);
Якщо відповідач не може доказами підтвердити дійсність поширеної інформації, він програє справу (з публіц. літ.);
Треті особи є учасниками процесу, що вступають у порушену справу з метою захисту власних інтересів, несумісних з інтересами позивача та відповідача (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)