відповідачка

ВІДПОВІДА́ЧКА, и, ж.

Жін. до відповіда́ч.

Відповідачка не дала згоди на обмін житла від свого імені та від імені неповнолітнього сина (з наук. літ.);

Викликана для вручення копії позовної заяви і співбесіди відповідачка не заперечувала викладених чоловіком фактів, однак згоди на розірвання шлюбу не дала (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відповідачка — відповіда́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відповідачка — -и. Жін. до відповідач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відповідачка — ВІДПОВІДА́ЧКА, и, ж. Жін. до відповіда́ч.  Словник української мови в 11 томах