відповідний
ВІДПОВІДНИ́Й, а́, е́.
Який дається у відповідь.
М. Драгоманов із Женеви написав Кулішеві листа, в якому просив надіслати йому деякі українські книги. Відомо, що П. Куліш відписав йому, але відповідний лист не зберігся (із журн.).
ВІДПОВІ́ДНИЙ, а, е.
1. чому, до чого. Який відповідає чому-небудь.
П'єса надзвичайно сподобалась... Вражіння скрізь було відповідне змістові (Б. Грінченко);
Витрати відповідні до заробітку;
// Який відповідає певній мірі; належний.
Одначе Кулик, видно, був твердо переконаний, що з усього щойно відвойованого добра йому по праву належить відповідна частка (О. Гончар).
2. Який підходить, потрібний для конкретного випадку; необхідний.
Я як-небудь заїду та й візьму [книжки] з собою, щоб поробити на кожній відповідні написи (Панас Мирний);
Одного ранку, вибравши відповідну пору, він [Каркайло] знявся зі свого гнізда і щодуху полетів на Чорногору (І. Франко);
Тим часом суфлер надибав-таки в затишку відповідне місце, повеселів, бадьоро закивав головою (С. Васильченко);
Мудра княгиня Дольська! Знає вона підібрати відповідних людей, грачів, не партачів (Б. Лепкий);
Спаситель мав надзвичайно привабливе обличчя й одразу настроїв мене на відповідний лад (М. Хвильовий);
Володимир добре знав, що .. треба завести в себе відповідну церковну ієрархію (І. Огієнко);
Костеві доповіли, що під корпусом затонулого судна вже продуто відповідні колодязі для просування сталевих рушників (Ю. Яновський);
Як пішло на кінець, то відповідні події почали розвиватися швидким темпом їм на погибель (І. Багряний);
Ввечері напишу відповідний звіт і передам Зіверту (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)