відповідь
ВІ́ДПОВІДЬ, і, ж.
1. Усне або письмове висловлювання, повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання і т. ін.
Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Він не знайшов у йому [ньому] [Псалтирі] поради й одповіді на свою важку думу (І. Нечуй-Левицький);
Чого б не попрохав, про що б не поспитав Семен у старшого брата – на все одна відповідь: “а що даси?” (М. Коцюбинський);
Він чекав на відповідь .. Вона підняла голову і сказала: – Нехай я подумаю (Г. Хоткевич);
О, легше серце розірвати, Ніж знати відповідь мені (Л. Костенко);
// Розповідь на задану тему (учня, студента і т. ін.).
Ніна часто говорила Марійці, що вона захоплюється її відповідями (О. Донченко);
Таскіра нагадувала йому шкільного товариша з молодших класів, що визначався колись на всю школу безглуздими відповідями (Б. Антоненко-Давидович).
2. Дія, вчинок, відгук і т. ін., що спричинені іншою дією, висловленням і т. ін.
Невже на всі великі події, На всі питання в вас одна відповідь є – Стогнання, сльози та дитячі мрії? (Леся Українка);
– Ну, скажи щось... Але відповіддю йому була глуха мовчанка (О. Гончар).
3. Реакція організму на якісь дії, подразнення і т. ін.
У монографії висвітлено роль антибіотиків як важливих регуляторних факторів локальної імунної відповіді організму (з наук. літ.);
На щурах досліджували вплив вазопресину на відповіді окремих нейронів (із журн.).
4. заст. Відповідальність.
– А як не поховає або не охрестить, то на йому [ньому] [попові] буде одповідь.., – говорив писар (І. Нечуй-Левицький).
5. Результат розв'язання математичної, фізичної і т. ін. задачі.
У посібнику з математики для старшокласників дібрано вправи для самостійного розв'язування з відповідями (з навч. літ.);
Задача № 2. Чи можливо таке, щоб маса ядра точно дорівнювала масі нуклонів, з яких складається ядро? Спрогнозуйте, що було б з ядром у цьому випадку? Відповідь: ні, неможливо (з навч. літ.).
Здобува́тися / здобу́тися на сло́во (на го́лос, на ві́дповідь і т. ін.) див. здобува́тися;
Лежи́ть (ляга́є) відповіда́льність (заст. ві́дповідь) див. відповіда́льність;
(1) Пряма́ ві́дповідь – чесна, відверта відповідь на запитання без навмисного зволікання, ухиляння або розмов про щось інше.
Прямої відповіді од вас я не дістала (В. Винниченко);
– Чень ви чули про мене щось погане? – Не зовсім, – ухилилась від прямої відповіді Оля (О. Гуреїв);
(2) У (на) ві́дповідь – відповідаючи на чиєсь запитання або реагуючи на вчинок, дію і т. ін. кого-небудь.
А в селах каральники і шомполи, і в відповідь їм .. горіли маєтки панів, як свічки (В. Сосюра);
– Хазяїн дома? – У відповідь з-під байди вискочив хвостатий звірок, з добру кішку, і з усіх ніг кинувся навтьоки (І. Багряний);
А на відповідь йому мовчки з ненавистю і презирством дивилось просто в вічі дві сотні солдатських очей (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)