відповідь

ВІ́ДПОВІДЬ, і, ж.

1. Усне або письмове висловлювання, повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання і т. ін.

Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Він не знайшов у йому [ньому] [Псалтирі] поради й одповіді на свою важку думу (І. Нечуй-Левицький);

Чого б не попрохав, про що б не поспитав Семен у старшого брата – на все одна відповідь: “а що даси?” (М. Коцюбинський);

Він чекав на відповідь .. Вона підняла голову і сказала: – Нехай я подумаю (Г. Хоткевич);

О, легше серце розірвати, Ніж знати відповідь мені (Л. Костенко);

// Розповідь на задану тему (учня, студента і т. ін.).

Ніна часто говорила Марійці, що вона захоплюється її відповідями (О. Донченко);

Таскіра нагадувала йому шкільного товариша з молодших класів, що визначався колись на всю школу безглуздими відповідями (Б. Антоненко-Давидович).

2. Дія, вчинок, відгук і т. ін., що спричинені іншою дією, висловленням і т. ін.

Невже на всі великі події, На всі питання в вас одна відповідь є – Стогнання, сльози та дитячі мрії? (Леся Українка);

– Ну, скажи щось... Але відповіддю йому була глуха мовчанка (О. Гончар).

3. Реакція організму на якісь дії, подразнення і т. ін.

У монографії висвітлено роль антибіотиків як важливих регуляторних факторів локальної імунної відповіді організму (з наук. літ.);

На щурах досліджували вплив вазопресину на відповіді окремих нейронів (із журн.).

4. заст. Відповідальність.

– А як не поховає або не охрестить, то на йому [ньому] [попові] буде одповідь.., – говорив писар (І. Нечуй-Левицький).

5. Результат розв'язання математичної, фізичної і т. ін. задачі.

У посібнику з математики для старшокласників дібрано вправи для самостійного розв'язування з відповідями (з навч. літ.);

Задача № 2. Чи можливо таке, щоб маса ядра точно дорівнювала масі нуклонів, з яких складається ядро? Спрогнозуйте, що було б з ядром у цьому випадку? Відповідь: ні, неможливо (з навч. літ.).

Здобува́тися / здобу́тися на сло́во (на го́лос, на ві́дповідь і т. ін.) див. здобува́тися;

Лежи́ть (ляга́є) відповіда́льність (заст. ві́дповідь) див. відповіда́льність;

(1) Пряма́ ві́дповідь – чесна, відверта відповідь на запитання без навмисного зволікання, ухиляння або розмов про щось інше.

Прямої відповіді од вас я не дістала (В. Винниченко);

– Чень ви чули про мене щось погане? – Не зовсім, – ухилилась від прямої відповіді Оля (О. Гуреїв);

(2) У (на) ві́дповідь – відповідаючи на чиєсь запитання або реагуючи на вчинок, дію і т. ін. кого-небудь.

А в селах каральники і шомполи, і в відповідь їм .. горіли маєтки панів, як свічки (В. Сосюра);

– Хазяїн дома? – У відповідь з-під байди вискочив хвостатий звірок, з добру кішку, і з усіх ніг кинувся навтьоки (І. Багряний);

А на відповідь йому мовчки з ненавистю і презирством дивилось просто в вічі дві сотні солдатських очей (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відповідь — ві́дповідь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. відповідь — Відказ, поет. відповіт, д. одміт, відмова; (на письмі) відпис: (на що) реакція; (гідна) відсіч; (на задачу) ШК. результат, розв'язка чого. Словник синонімів Караванського
  3. відповідь — В імітаційних поліфонічних формах (інвенції, канони та ін.) — імітація теми; у фузі — супутник, імітаційне проведення темив домінантовій або субдомінантовій тональності. В. поділяється на реальну В., яка точно повторює інтервали теми, і тональну В., яка повторює їх неточно. Словник-довідник музичних термінів
  4. відповідь — -і, ж. 1》 Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. || Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). 2》 Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. відповідь — Відпалив, мов з мушкета. Дав скору і влучну відповідь. Мушкет — стрільба. Відрубав, мов сокирою. Дав скору і влучну відповідь. Облизав макогона. Дівчина відмовилася іти за нього. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. відповідь — ВІДПОВІДА́ЛЬНІСТЬ (покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за що-небудь), ВІДВІЧА́ЛЬНІСТЬ заст., ВІДВІ́Т заст., ВІ́ДПОВІДЬ заст. Словник синонімів української мови
  7. відповідь — Ві́дповідь, -віді, -віді, -віддю; -віді, -відів і -відей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. відповідь — ВІ́ДПОВІДЬ, і, ж. 1. Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. Він не знайшов у йому [псалтирі] поради й одповіді на свою важку думу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. відповідь — Відповідь, -ді ж. Отвѣтъ. Одповідь мав дати. Котл. Ен. IV. 48. Нам треба дати одповідь тим, що післали. Єв. І. І. 22. Словник української мови Грінченка