відповідь

ВІДПОВІДА́ЛЬНІСТЬ (покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за що-небудь), ВІДВІЧА́ЛЬНІСТЬ заст., ВІДВІ́Т заст., ВІ́ДПОВІДЬ заст. Відповідальність Міністерства освіти за національно-патріотичне виховання нашої молоді в школах (з газети); Все те.. упаде на його бідну голову, на його відповідальність (І. Франко); Сім бід — один одвіт (прислів'я); — Ну, війте, на вас лежить відповідь за них (І. Франко).

ВІ́ДПОВІДЬ (усне або письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо), ВІДВІ́Т заст., ВІДПОВІ́Т заст., ВІДМО́ВА заст.; ВІ́ДПИС (письмова відповідь). Він чекав на відповідь... Вона підняла голову і сказала: — Нехай я подумаю... Прощавайте! (Г. Хоткевич); Тільки друг не шле одвіту, Ні привіту, ні слівця (А. Малишко); Чи заграє коли світ на Вкраїні ясний, Чи розвіє туман Злотним сонцем весни?.. Відповіту нема (В. Чумак); Нема одмови на питання (О. Олесь).

ВІ́ДПОВІДЬ (дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо), ВІДПОВІ́Т заст. Невже на всі великі події, На всі питання в вас одна відповідь є — Стогнання, сльози та дитячі мрії..? (Леся Українка); Ми вмієм дати відповіт Усім ворожим пащам! (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

відповідь — ві́дповідь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
відповідь — Відказ, поет. відповіт, д. одміт, відмова; (на письмі) відпис: (на що) реакція; (гідна) відсіч; (на задачу) ШК. результат, розв'язка чого. Словник синонімів Караванського
відповідь — В імітаційних поліфонічних формах (інвенції, канони та ін.) — імітація теми; у фузі — супутник, імітаційне проведення темив домінантовій або субдомінантовій тональності. В. поділяється на реальну В., яка точно повторює інтервали теми, і тональну В., яка повторює їх неточно. Словник-довідник музичних термінів
відповідь — -і, ж. 1》 Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. || Розповідь на задану тему (учнем, студентом і т. ін.). 2》 Дія, вчинок, що здійснюється на противагу іншій дії, заклику, висловленню тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
відповідь — ВІ́ДПОВІДЬ, і, ж. 1. Усне або письмове висловлювання, повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання і т. ін. Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді (Біблія. Пер. І. Словник української мови у 20 томах
відповідь — Відпалив, мов з мушкета. Дав скору і влучну відповідь. Мушкет — стрільба. Відрубав, мов сокирою. Дав скору і влучну відповідь. Облизав макогона. Дівчина відмовилася іти за нього. Приповідки або українсько-народня філософія
відповідь — Ві́дповідь, -віді, -віді, -віддю; -віді, -відів і -відей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відповідь — ВІ́ДПОВІДЬ, і, ж. 1. Усне чи письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо. Він не знайшов у йому [псалтирі] поради й одповіді на свою важку думу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
відповідь — Відповідь, -ді ж. Отвѣтъ. Одповідь мав дати. Котл. Ен. IV. 48. Нам треба дати одповідь тим, що післали. Єв. І. І. 22. Словник української мови Грінченка