відправниця

ВІДПРА́ВНИЦЯ, і, ж.

Жін. до відпра́вник.

На звороті кожного листа виведено чіткими гарними літерами адресу відправниці й прізвище: “...Сеньйорита Фросина Чіп” (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. відправниця — відпра́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відправниця — -і. Жін. до відправник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відправниця — ВІДПРА́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до відпра́вник.  Словник української мови в 11 томах