1. Словник української мови у 20 томах

відправниця

ВІДПРА́ВНИЦЯ, і, ж.

Жін. до відпра́вник.

На звороті кожного листа виведено чіткими гарними літерами адресу відправниці й прізвище: “...Сеньйорита Фросина Чіп” (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відправниця — відпра́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. відправниця — -і. Жін. до відправник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відправниця — ВІДПРА́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до відпра́вник. Словник української мови в 11 томах