відправницький
ВІДПРА́ВНИЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до відправника і відправниці.
Однією з основних ознак централізованих перевезень товарів є укладання договору на перевезення вантажу за відправницьким принципом (з навч. літ.);
В акті прийняття продукції за якістю необхідно вказати транспортне або відправницьке маркування місць (з мови документів);
На залізничному вокзалі надається послуга з нанесення відправницького маркування на багаж (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відправницький — відпра́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
- відправницький — -а, -е. Стос. до відправника. Великий тлумачний словник сучасної мови