відправницький

ВІДПРА́ВНИЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до відправника і відправниці.

Однією з основних ознак централізованих перевезень товарів є укладання договору на перевезення вантажу за відправницьким принципом (з навч. літ.);

В акті прийняття продукції за якістю необхідно вказати транспортне або відправницьке маркування місць (з мови документів);

На залізничному вокзалі надається послуга з нанесення відправницького маркування на багаж (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відправницький — відпра́вницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. відправницький — -а, -е. Стос. до відправника. Великий тлумачний словник сучасної мови