відприкметниковий

ВІДПРИКМЕТНИКО́ВИЙ, а, е, лінгв.

Утворений або похідний від прикметника.

Сучасні словники фіксують найбільше відприкметникових (безпрефіксальних) прислівників (з наук. літ.);

Крім суфіксації, у відприкметниковому словотворенні значне місце займає усічення з подальшою нуль-суфіксацією (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відприкметниковий — відприкметнико́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відприкметниковий — -а, -е, грам. Утворений від прикметника.  Великий тлумачний словник сучасної мови