відпрядати

ВІДПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., що і без прям. дод.

Прядінням відробляти борг.

Сестро моя, сестро, де ти його брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? (Сл. Гр.);

– Як же мені, сестро, такій бути, Чуже діло роблячи, Чужі мотки одпрядаючи? (П. Чубинський);

Усе людям одробляю. Чи відпрядаю вовну, чи коноплі, всячину, тільки за їжу (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. відпрядати — відпряда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відпрядати — -аю, -аєш, недок., відпрясти, -яду, -ядеш, док., перех. Прядінням відробляти борг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відпрядати — ВІДРОБЛЯ́ТИ (виконувати певну роботу за що-небудь одержане, позичене; працею віддавати борг), ВІДПРАЦЬО́ВУВАТИ, ВІДПРЯДА́ТИ заст. (віддавати борг прядінням); ВІДСА́ПУВАТИ заст. (віддавати борг сапанням); ВІДШИВА́ТИ заст. (віддавати борг шиючи). — Док.  Словник синонімів української мови
4. відпрядати — ВІДПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., перех. Прядінням відробляти борг. — Як же мені, сестро, такій бути, Чуже діло роблячи, Чужі мотки одпрядаючи? (Чуб., V, 1874, 917); Усе людям одробляю. Чи відпрядаю вовну, чи коноплі, всячину, тільки за їжу (Барв., Опов.., 1902, 268).  Словник української мови в 11 томах