відпрядати
ВІДПРЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПРЯ́СТИ, яду́, яде́ш, док., перех. Прядінням відробляти борг.
— Як же мені, сестро, такій бути, Чуже діло роблячи, Чужі мотки одпрядаючи? (Чуб., V, 1874, 917);
Усе людям одробляю. Чи відпрядаю вовну, чи коноплі, всячину, тільки за їжу (Барв., Опов.., 1902, 268).
Словник української мови (СУМ-11)