відпускатися
ВІДПУСКА́ТИСЯ, а́ється, недок.
Пас. до відпуска́ти 1–4, 6, 8, 9.
Відпускаються з смика Докучай і Бандит [собаки]. – Ну, хлопчики, вперед! Ні пера ні пуху! (Остап Вишня);
В наказі коменданта повідомлялося: “Вода відпускається по спеціальних картках за плату” (В. Кучер);
– Адже все одно порція, мабуть, одпускається на двох? (Ю. Мушкетик);
Інколи загартована сталь відпускається без повторного нагрівання (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)