відпускатися
ВІДПУСКА́ТИСЯ, а́ється, недок. Пас. до відпуска́ти 1-4, 6, 9, 10.
Відпускаються з смика Докучай і Бандит [собаки]. — Ну, хлопчики, вперед! Ні пера ні пуху! (Вишня, II, 1956, 125);
В наказі коменданта повідомлялося: "Вода відпускається по спеціальних картках за плату" (Кучер, Чорноморці, 1956, 154);
Інколи загартована сталь відпускається без повторного нагрівання (Практ. з машинозн., 1957, 108).
Словник української мови (СУМ-11)