відрихтовувати
ВІДРИХТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Здійснювати рихтування.
Коло кузні жаткарі так відрихтовували сегменти, щоб вони прилягали до пальцевих платівок, точили запасні ножі (М. Стельмах);
Нам треба взяти всім по гільзі, розпустити їх зубилом і молотком уздовж, одрубати денця з капсулями і відрихтувати залізо, щоб воно було рівне, як аркуш паперу... (Григір Тютюнник);
– Ти, Будий, допоможеш Тальцеві піч відрихтувати (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)