відроблений
ВІДРО́БЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відроби́ти 1.
Отак і на мене: Яків перенісся до мене, довг мій відроблений, панові заплачено, сестри повислужувались (Ю. Федькович);
// у знач. прикм. Одержаний шляхом відробітку.
Так і зібрала [Катерина] кілька фунтів [пшениці], перемішала з відробленою та й знову посіяла восени на щастя (М. Стельмах);
// відро́блено, безос. пред.
Все, що робилося, буде нарешті відроблено (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)