відроблений

відро́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відробити 1).

|| у знач. прикм. Одержаний завдяки відробіткові.

Значення в інших словниках

1. відроблений — відро́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відроблений — ВІДРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відроби́ти 1. Отак і на мене: Яків перенісся до мене, довг мій відроблений, панові заплачено, сестри повислужувались (Ю. Федькович); // у знач. прикм. Одержаний шляхом відробітку.  Словник української мови у 20 томах
3. відроблений — ВІДРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відроби́ти 1; // у знач. прикм. Одержаний шляхом відробітку. Так і зібрала [Катерина] кілька фунтів [пшениці], перемішала з відробленою та й знову посіяла восени на щастя (Стельмах, Хліб.., 1959, 302).  Словник української мови в 11 томах