Словник української мови у 20 томах

відрубуватися

ВІДРУ́БУВАТИСЯ, ується, недок.

Пас. до відру́бувати 1.

У французькому кримінальному кодексі 1810 року було записано, що всякому засудженому на смерть відрубується голова (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відрубуватися — відру́буватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відрубуватися — -ується, недок. Пас. до відрубувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрубуватися — ВІДРУ́БУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до відру́бувати 1.  Словник української мови в 11 томах