відрізування
ВІДРІ́ЗУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. відрі́зувати 1–3.
Калічення для постраху, відрізування вуха, відрубування руки, шибениця або кіл – то були звичайні повсякденні кари (А. Чайковський);
Відрізні різці застосовують для відрізування (розрізування) заготовок (з наук. літ.);
Ритуальне одрізування волосся дівчині, яке символізує жертву богам, знаходимо в усіх індоєвропейських народів, починаючи зі стародавніх індусів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)