1. Словник української мови у 20 томах

відрізування

ВІДРІ́ЗУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. відрі́зувати 1–3.

Калічення для постраху, відрізування вуха, відрубування руки, шибениця або кіл – то були звичайні повсякденні кари (А. Чайковський);

Відрізні різці застосовують для відрізування (розрізування) заготовок (з наук. літ.);

Ритуальне одрізування волосся дівчині, яке символізує жертву богам, знаходимо в усіх індоєвропейських народів, починаючи зі стародавніх індусів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відрізування — відрі́зування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відрізування — -я, с. Дія за знач. відрізувати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відрізування — ВІДРІ́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. відрі́зувати 1-3. Відрізні різці застосовують для відрізування (розрізування) заготовок (Різальні інстр., 1959, 49). Словник української мови в 11 томах