відсаджування
ВІДСА́ДЖУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. відса́джувати 1, 2.
Щенят норок вакцинують після відсаджування, доросле поголів'я племінного стада – щорічно у лютому (перед гоном) (з навч. літ.);
Власноручно розмножувати лозу в умовах шпалерного виноградарства можна живцями або відсаджуванням, пригинанням лози до землі (з наук.-попул. літ.).
2. гірн. Оброблення зерен руди струменем води або повітря з метою сортування їх за питомою вагою.
Відсаджування базується на розділенні зернистого матеріалу за густиною у вертикальному пульсуючому потоці води або стисненого повітря знакоперемінної швидкості (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)