відсапуватися
ВІДСА́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСА́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, ВІДСАПНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
Те саме, що відса́пувати¹.
Прохіра замовкла. Вона лиш відсапувалась (М. Коцюбинський);
Хтось, відсапуючись, ліз сюди, до нього, на горище (О. Копиленко);
Вздовж ешелону пробігає начальник етапу .. і нарешті коло середнього вагона зупиняється. Відсапується якусь мить (І. Багряний);
Від воріт до гридениці [гридниці] квапився тисяцький Дем'ян, відсапуючись (А. Хижняк);
Щоб одсапатись трохи, зайшов він за кущі і почав стиха ходити по горі (І. Нечуй-Левицький);
Поки вони були внизу, я трохи відсапнувся, бо спочатку від удару мені раптом перетяло дихання (Л. Смілянський);
* Образно. Потяг летів, одстукуючи верстви, зупиняючись на кілька хвилин, щоб відсапатись, набрати в розпалене черево води (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)