відсахуватися
ВІДСА́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДСАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. від кого – чого і без дод. Те саме, що саха́тися.
[Кумельський (відсахується зляканий):] Ні, що це ви, хіба це можна! (І. Кочерга);
Він підводиться з трави, йде в напрямі млина, потім відсахується, біжить берегом назад (А. Шиян);
– Тепер будеш моя навіки. З острахом великим вона од його [нього] одсахнулася (Марко Вовчок);
– Потім ви відсахнулися, і він вас ударив ножем (Ю. Яновський);
Старшина блиснув кишеньковим ліхтариком і відсахнувся (В. Кучер);
* Образно. І відсахуються смереки, кидаючись врозтіч (І. Багряний).
2. тільки док., від кого, кого, перен. Припинити, порвати з ким-небудь стосунки; сахнутися (у 2 знач.).
– Одсахнусь тебе... Зречусь тебе, мій сину... (Панас Мирний);
[Грицько:] Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі (В. Самійленко);
Всі відсахнулися від неї, і вона на люди не могла показатися тепер (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)