відсвяткований
ВІДСВЯТКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відсвяткува́ти.
Зрозуміло, що ці перемоги мусять бути відсвятковані в родинному колі у Шенбрунні (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);
Прийшов час підбити підсумки пишно відсвяткованого у жовтні 600-літнього ювілею міста (з газ.);
Після відсвяткованого Нового року залишиться ще два місяці до прийняття змін до законодавства (з газ.);
// відсвятко́вано, безос. пред.
У 1982 році було широко відсвятковано 1500-ліття міста Києва (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)