відсвяткований
ВІДСВЯТКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвяткува́ти;
// відсвятко́вано, безос. присудк. сл.
Минув один тільки рік [семирічки], а скільки новосіль відсвятковано! (Рад. Укр., 2. II 1960, 1).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДСВЯТКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвяткува́ти;
// відсвятко́вано, безос. присудк. сл.
Минув один тільки рік [семирічки], а скільки новосіль відсвятковано! (Рад. Укр., 2. II 1960, 1).
Словник української мови (СУМ-11)