відсвяткувати
ВІДСВЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Відзначити певне свято, видатну подію тощо.
Вважали мої львівські приятелі за потрібне відсвяткувати.. 25-літ-ній ювілей моєї письменницької діяльності (Фр., І, 1955, 40);
За два дні комуна відсвяткувала річницю Жовтневої революції (Мик., II, 1957, 462);
Відсвяткувати цю дату [іменини] Олена Семенівна вирішила у свого батька (Грим., Син.., 1950, 10).
2. Закінчити святкувати.
Минув мій рік шістнадцятий, сімнадцятий починаю. Одсвяткували ми зелену неділю (Вовчок, 1, 1955, 58);
Минуло різдво, відсвяткували й водохреща, а з столиці ні чутки (Коцюб., І, 1955, 117).
Словник української мови (СУМ-11)