Словник української мови у 20 томах

відсилач

ВІДСИЛА́Ч, а́, ч.

1. Те саме, що відпра́вник.

Картина світу реципієнта є динамічною завдяки зворотному зв'язку з відсилачем інформації (з наук. літ.);

Для підтримання комунікації потрібен контакт між відсилачем і сприймачем повідомлення (з навч. літ.);

Нарешті відсилачі листів відправили ще щось, точніше, когось, до Гаррі. Сталося це в його день народження, про який усі забули, що саме по собі було не дивним (з Інтернету).

Словник української мови (СУМ-20)