відсилач
ВІДСИЛА́Ч, а́, ч.
1. Те саме, що відпра́вник.
Картина світу реципієнта є динамічною завдяки зворотному зв'язку з відсилачем інформації (з наук. літ.);
Для підтримання комунікації потрібен контакт між відсилачем і сприймачем повідомлення (з навч. літ.);
Нарешті відсилачі листів відправили ще щось, точніше, когось, до Гаррі. Сталося це в його день народження, про який усі забули, що саме по собі було не дивним (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)