відсильний

ВІДСИЛЬНИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до відсилання.

Поранених, хворих і санітарний матеріал перевозили підводою. На Личаківському вокзалі працював відсильний пункт (з газ.).

2. Признач. для посилання на інший твір, документ і т. ін. або їхні частини.

У прикладній лексикографії функціональними є описові та відсильні тлумачення (з наук. літ.);

Нормативне розпорядження нерідко складається лише з гіпотези і санкції; диспозиція може міститися або в іншій статті відповідного закону (відсильний спосіб викладу), або в іншому правовому акті (бланкетний спосіб викладу) (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. відсильний — відсильни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. відсильний — -а, -е. Стос. до відсилання. Відсильний номер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відсильний — ВІДСИЛЬНИ́Й, а́, е́. Стос. до відсилання. Відсильний номер.  Словник української мови в 11 томах