Словник української мови у 20 томах

відскоблювати

ВІДСКО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДСКОБЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., що.

1. Скоблячи, видаляти щось; відшкрібати.

Не відскоблюйте висохлі плями з оббивки м'яких меблів! Плями слід видаляти за допомогою поролонової губки з мильною піною, а потім витерти сухою серветкою (з мови реклами);

// Чистити щось, деручи гострим предметом і знімаючи з поверхні бруд, сторонні нашарування і т. ін.

Відскоблювати сковорідку ножем.

2. тільки док. Закінчити, перестати скоблити.

Відскоблити стіни перед ремонтом.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відскоблювати — відско́блювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови