Словник української мови у 20 томах

відслонення

ВІДСЛО́НЕННЯ, я, с.

1. тільки одн. Дія за знач. відслони́ти 1, 3 і відслони́тися 1, 2, 4, 5.

В означеній годині розпочався обряд відслонення пам'ятника (Н. Кобринська);

Характер відслонення кристалічних порід і вплив їх на особливості краєвидів особливо яскраво виступають у басейні Південного Бугу і його лівих приток (з наук. літ.).

2. геол. Порода, що вийшла на поверхню ґрунту.

Відслонення цінні тим, що в них можна відшукати виходи назовні корінних порід, звичайно схованих під покровом ґрунту (з наук. літ.);

Крейдяні відслонення та степові ділянки на північному сході Луганської області поблизу кордону з Росією містять рідкісні петрофітні та специфічні степові угруповання (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. відслонення — відсло́нення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. відслонення — Отслоения — exfoliation — die Ablagerung – виходи гірських порід на земну поверхню. Природні В. утворюються внаслідок геол. процесів, штучні – під час гірничих робіт. Приклади В. в Україні: В. Грушанської світи та В. Могилівської світи (обидві — Вінницька обл.).  Гірничий енциклопедичний словник
  3. відслонення — -я, с. 1》 тільки одн. Дія за знач. відслонити й відслонитися; відкриття. 2》 геол. Гірська порода, що вийшла на поверхню ґрунту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відслонення — ВІДСЛО́НЕННЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відслони́ти й відслони́тися; відкриття. В означеній годині розпочався обряд відслонення пам’ятника (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах